пʼятниця, 23 серпня 2013 р.

Деякі шляхи вирішення проблем шкільної дезадаптації, що виникають при переході до 5 класу, на уроках математики


Про перехід до основної школи говориться не так вже й багато, порівняно з проблемою вступу до школи, в перший клас. В дитячому садочку та у випадку домашнього виховання дітей спеціально готують до школи, тобто вони охоплені підготовкою до навчання в школі, і робиться це задля уникнення шкільної дезадаптації [6]. Але чи не стільки ж важливим є період переходу до основної школи? Проблеми спричинені статевим дозріванням, зміною провідної психічної діяльності, новими соціальними прагненнями торкаються всіх сфер життя підлітка – фізичної, психічної, соціальної, тощо.
В чому виявляються підстави для порушення пристосування дитини до шкільного середовища саме в цей період?
По-перше, в початковій школі протягом кількох років робота проходить в досить стабільному колективі з однією вчителькою, по-друге, кожний школяр має свій статус в цьому колективі, з яким пов’язує самооцінку й таких аспектів, котрі зазнають значних змін при переході в основну школу, можна нарахувати досить багато, і всі вони свідчать про те, що зміни торкнуться як внутрішнього стану учня, так і зовнішнього укладу шкільного життя. Тому випускник початкової школи може почуватися дискомфортно, і те, що це досить часто відбувається, легко помітити по успішності , яка здебільше падає при переході з початкової школи до основної.
Статистика свідчить, що третина учнів будь-якої школи мають труднощі в пристосуванні до шкільного середовища, з яких лише третина мають дійсно порушення або відставання в розвитку мислення та відхилення в стані здоров’я, а інші дві третини мають проблеми такого роду: у спілкуванні з однолітками та дорослими, емоційні тривоги та вболівання з приводу проблем у школі, невідповідність поведінки дитини до соціальних норм [4].
З цього можна зробити висновок, що проблеми спілкування та поведінки є основними чинниками шкільної дезадаптації.
В п’ятому класі кризою перехідного віку, що лише розпочинається, і нерозв’язаними питаннями навчання в початковій школі породжуються проблемами пристосування дитини до основної школи. Задля запобігання позначених проблем, роботу з адаптації до нової навчальної ситуації слід починати ще в початковій школі.
Проведення пропедевтичних уроків учителями основної школи не є новою практикою, але не завжди такі заняття були ефективними. В силу різних причин, серед яких можна зазначити труднощі в роботі вчителів основної школи з дітьми молодшого шкільного віку, відсутність форм, які відповідають цілям подібних занять та багато інших. Пропонуємо вступне заняття з математики для учнів 4класів, які перейдуть до основної школи в наступному навчальному році. В плануванні та реалізації враховано специфічні завдання, що стоять перед учителем основної школи, і підібрано оптимальні форми для їх реалізації.
Для цього заняття обрано інтерактивні форми, оскільки саме вони забезпечують досягнення таких результатів, як встановлення позитивної взаємозалежності, особистісної взаємодії, що стимулює діяльність, а також розвинення навичок міжособистісного спілкування [1].
Але треба пам’ятати, що втілення інтерактивних технологій на уроці несе відбиток вчителя, що його проводить, та залежить певною мірою від дитячого колективу, в якому проходить урок. Визначення цілей будь-якого уроку важлива його складова, а для інтерактивного – особливо. Цілями або, як зазначено в плані уроку, очікуваннями вступного заняття з математики для дітей є знайомство з учителем, відпрацювання комунікативних навичок, позитивне ставлення до предмета математики. І якщо вони будуть втілені на практиці, то передбачається зниження тривожності молодших школярів щодо пристосування до основної школи.
Серед очікувань вчителя стоїть знайомство з учнями, створення позитивної атмосфери для роботи, а також отримання матеріалу, що допоможе спланувати подальшу роботу в класі. Таким чином, основним очікуванням такого уроку є створення позитивної атмосфери сприятливої для подальшого плідного співробітництва.
План такого уроку може здатися на перший погляд незвичним, він поданий у вигляді „карти уроку”. За цією картою можна відстежити логіку уроку, що підпорядкована досягненню основних очікувань від нього. Важливим моментом є відображення не тільки порядку вправ, форми роботи, тривалість і наявність фіксації та обговорення, але й результату вправи та мотиваційного виходу до наступної вправи. Кожна вправа логічно переходить в іншу, з відповідною мотивацією наступною дії.
Учитель завдяки такому мотиваційному орієнтиру має можливість утримувати обговорення кожної вправи в потрібному напрямі, не вдаючись до псевдодискусії. Окремо можна зазначити роль у такому занятті учителів основної та початкової школи. Так учитель початкової школи створює комфортне середовище на уроці для дітей і виступає в ролі „компетентного спостерігача”, що допомагає вчителеві, який не знайомий з дитячим колективом так близько. А участь інших учителів основної школи сприяє створенню атмосфери плідної співпраці в основній школі та надає їм можливість отримати цінну інформацію про цей клас і врахувати ці особливості при плануванні роботи.

Пропедевтичне заняття з математики для учнів 4 класу

Очікувані результати:
    Учні отримають:
  • позитивний встановлений комунікативний контакт учасників уроку;
  • позитивну мотивацію щодо вивчення математики;
  • створені спільними зусиллями правила спілкування та роботи на уроці;
  • виявлені очікування щодо роботи при вивченні математики в основній школі.
    Учні будуть вміти:
  • користуватися правилами роботи та спілкування на уроці математики.
    Учитель отримає:
  • позитивне відношення до предмету з боку учнів;
  • матеріал для аналізу та подальшого планування роботи в цьому класі.
Таке заняття було проведено і далі наведено коментарії щодо реального ходу уроку.
Під час першої вправи учні брали інтерв’ю у сусіда по парті та вирішували, яким саме чином познайомити всіх присутніх з ним. Цікавим є той факт, що учні знайомі вже кілька років, але ніколи не виконували такої вправи, що на початку уроку знижує активність. Можна зняти цю напругу за допомогою включення в гру вчителя основної школи, що веде урок, і безпосередньо учителя початкових класів, який працював з дітьми.
Взагалі кажучи, участь “першої вчительки” є досить важливою не тільки для створення психологічного комфорту дітей, але й як спостерігача, який допоможе зробити висновки після завершення уроку.
В обговоренні діти зізнаються, що “разом училися, а про такі прості речі ніколи не говорили”, “спочатку було якось ніяково, а потім – цікаво”, “ми всі такі дружні, допомагаємо одне одному”, “урок такий незвичний і цікавий”. Після емоційного обговорення учні помічають, що працювати цікаво, але не все гаразд, щось заважає.
Оскільки це питання цікавить усіх присутніх, учитель пропонує скласти правила роботи та спілкування на уроці. Діти погоджуються та зауважують, що їх треба не тільки записати, але й виконувати.
    В цьому дитячому колективі були зафіксовані такі правила:
  • говорити по черзі;
  • слухати товариша;
  • піднімати руку для відповіді;
  • думати про інших;
  • звертатися на ім’я;
  • дослуховувати до кінця;
  • приходити вчасно;
  • говорити від себе;
  • критикувати думку;
  • відвідувати уроки.
В інших класах правила можуть бути не такими та треба домовитися, що цей інструмент може вдосконалюватися протягом часу відповідно до вимог навчальної ситуації та за умов спільного обговорення. Важливими для учнів стають питання про дотримання дисципліни на уроці, повагу до людей, що оточують нас, та багато інших питань морального характеру.
Це важливий виховний момент, оскільки рух “від учнів до вчителя” набагато продуктивніший ніж у зворотному напрямку й дозволяє вирішити велику кількість проблем, пов’язаних із організацією роботи в класі. Перехід до предметного наповнення навчання математиці проходить через повернення до назви попередньої вправи – „Правила роботи на уроці математики”.
Запропонована вправа допомагає виявити через предметність математики відношення до неї та очікування щодо майбутніх зустрічей з цим предметом.
    Діти в цьому класі характеризували математику такими словами:
  • цікаво;
  • весело;
  • наука;
  • майбутнє;
  • закони;
  • формули;
  • грамота;
  • гра;
  • цифри;
  • творчість;
  • життя;
  • “клас!”;
  • розвиток;
  • предмет;
  • урок;
  • казка.
Як бачимо, всі висловлювання несуть позитивний характер, що є результатом звертання до попереднього досвіду роботи дітей у початковій школі, але в інших дитячих колективах може зустрічатися і негативна оцінка предмету, це треба обов’язково враховувати при плануванні подальшої роботи в конкретному класі, бажано винести на обговорення.
У наведеному випадку в рефлексивному обговоренні діти зазначали, що коли говорили ці слова, то “міркували математично”, “згадували, що було в першому класі”, “згадували, як все було раніше” і “що нас чекає в майбутньому”.
Після цього запропоновано написати рефлексивний твір “Чого я очікую від математики в 5 класі”.
Проведена рефлексія показала, що діти не тільки сприймають нову форму роботи з ними, але й сподіваються на продовження продуктивного спілкування. Діти сприйняли такий урок як роботу, хоч і не звичну, але цікаву та продуктивну – „ми багато встигли”, „багато нового дізналися про вже, здавалося, відоме”, „хотілося б і надалі працювати так”.
Аналіз матеріалів уроку показує, що всі очікувані на початку уроку результати були отримані. Діти стали відкритими для подальшого спілкування та плідної співпраці, знято тривожність щодо основної школи. Учитель, що буде викладати математику, отримав багато інформації, яку можна використати при роботі з цими дітьми в основній школі.
Задано напрямок розвитку стосунків учасників педагогічного процесу й ефективної співпраці в майбутньому. Відтепер дитячий колектив має інструмент для взаємодії з учителем та однолітками – правила роботи та спілкування на уроці, а математика почала для дітей набувати більш конкретного наповнення. Для підтвердження цього наведемо витримки з рефлексивних творів.
“В п’ятому класі мені здається буде дуже складно. І рівняння з кількома іксами і , навіть, дуже багато математичних правил. Трикутники с самими довгими кутами. Всього і не охопити. Але поки не підеш до п’ятого класу – нічого не зрозумієш, а до нього цілих три місяці канікул. Краще відпочити гарно на канікулах і з новими силами піти до п’ятого класу і засвоїти такий складний, але захоплюючий предмет – математику.” (П.Вадик)
“Я буду любити та поважати і вчительку, і уроки математики. Уроки, які буде вести наша нова вчителька математики, сподіваюся, будуть цікавими і захопливими. Через три місяці, коли закінчиться літо, ми знову зустрінемося з нашим дружним класом і з нашими новими вчителями. Я очікую від математики міцних та гарних знань.” (Ч.Оксана)
“Коли я прийду в п’ятий клас мені буде незвично. До уроків я не знаю, як буду ставитися….” (Я.Катерина)
“Вчитися буде важко, але цікаво.” (А.Артур)
Таким чином, можна зробити висновки щодо ефективності такої форми роботи: учитель отримує необхідну інформацію, що може сприяти продуктивній роботи в п’ятому класі. Діти висловлюють свої сподівання до подальшої роботи, створюється позитивна атмосфера для взаємодії учасників навчального процесу. Відкритість спілкування допомагає вирішити певні проблеми, що можуть виникнути у взаємостосунках учнів та учителя або серед учнів. Подібні заняття упереджують комунікативні складнощі завдяки інтерактивній формі організації уроку та відповідному наповненню, чітко спрямованому на розв’язання поставлених проблем.
Тобто проведення подібних занять дозволяє уникнути деяких проявів шкільної дезадаптації, оскільки створюються сприятливі умови для пристосування до навчання в комунікативному та організаційному аспектах навчальної діяльності. Проведення пропедевтичних занять наприкінці навчального року в 4 класі може стати однією зі складових забезпечення наступності між початковою та основною школами.
    Література:
  • 1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: мет. посібник. авт.-укладач: О.Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002.
  • 2. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. М., 1976.
  • 3. Практическая психология образования/ под ред. Дубровиной И.В. М., 1997.
  • 4. Сомова Н.Л. В пятый класс – в первый класс: Пособие для родителей, специалистов службы сопровождения, психологов, педагогов школ и гимназий. – СПб.: КАРО, 2001.
  • 5. Фридман Л.Ф., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. М., 1998.
  • 6. Цукерман Г. А., Поливанова Н.К. Введение в школьную жизнь. Томск: Пеленг, 1996.
  • 7. Цукерман Г.А. Введение младших подростков в психологию саморазвития. Томск: Пеленг, 1997.
автор публикации: Руденко О.В., учитель математики, пр. психолог
Ця стаття є частиною книги "Розвиток особистості на уроках математики", 2009 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар